Чим відрізняється категорія споживачів „населення” від „населеного пункту”?

Згідно з „Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам” (затверджено Постановою НКРЕ від 10.03.99р.  № 309 у редакції Постанови НКРЕ від 10.07.2002р.  № 758  та зареєстровано в Мін'юсті України 02.08.2002р. за № 626/6914), „до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори”.

Для прикладу можна навести багатоквартирні будинки, де немає поквартирного обліку електроенергії, а є один розрахунковий лічильник на весь будинок, за показами якого і здійснюються розрахунки за електроенергію. В такому випадку до категорії „населений пункт” відноситься організація, яка є власником даного будинку (ЖЕК та ін..) і має укладений договір з енергопостачальною організацією.

Водночас, населення — це споживачі-фізичні особи, які використовують електроенергію для побутових потреб, мають встановлені окремі прилади обліку і укладені договори про користування електричною енергію з енергопостачальною організацією.  

Задати інше питання