
До Євро-2012 — лічені дні
>>
Бродівський район характеризується славним історичним минулим, на його теренах народилося багато визначних людей. У районі знаходиться велика кількість пам’яток архітектури, що приваблюють туристів з усього світу.
Також, через Бродівський район проходить важлива гілка залізничної магістралі, автодорога:Київ-Чоп, тут перетинаються важливі енергопотоки — нафтопроводи “Дружба” та “Одеса-Броди”.
Район утворений 27 листопада 1939 року. Розташований на північному сході Львівської області. Межує з Волинською, Рівненською та Тернопільською областями. Більша частина району знаходиться на полого-хвилястій Бродівській рівнині, яка належить до Малого Полісся. Південний схід перетинає Верхньобузьке пасмо Подільської височини, яка є складовою частиною Головного Європейського вододілу. Найвища точка в Бродівському районі — гора Високий Камінь висотою 440 м. Велику площу району займають ліси — 33,6%. Також, на території Бродівщини беруть початок річки басейну Дніпра — Стир, Іква та басейну Дністра — Серет.
Територія Бродівського району складає 1,2 тис. км. кв., населення — 61,88 тис. осіб. До району належить місто Броди — адміністративний центр, селище міського типу Підкамінь та 23 сільські ради, в які входить 101 населений пункт.
З історії Бродівщини
Про Броди вперше згадується у 1084 році в “Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям”. За легендою назва походить від бродів, які прокладали через заболочену місцевість.
У 1241 році Броди та його околиці були знищені монголо-татарськими ордами хана Батия. З XV століття місцевість разом із селом Броди стає власністю польських магнатів: спочатку Каменецьких, потім Жолкевських, Конєцпольських, Собеських, Молодецьких.
У 1584 році місто Броди отримало магдебурзьке право. Того ж року Станіслав Жолкевський перейменував його на Любич, від назви родинного герба. Але вже в 1629 році місто знову почало називатися Бродами.
Після поділу Польщі в 1772 році Бродівщина увійшла до складу Австрії. Тоді місто Броди опинилися на кордоні з Російською імперією й одержало статус “вільного торгового міста”. Упродовж 1779-1880 років це був один із найбільших населених пунктів Галичини, після Львова. Товарообіг Бродів у деяких роках перевищував товарообіг Галичини разом зі Львовом. Місто називали “складом товарів Заходу та Сходу”, “Трієстом на суходолі”.
Через великий відсоток єврейського населення, а це близько 70% за Бродами закріпилася ще одна назва — “Галицький Єрусалим”.
Під час світових воєн Бродівщина була ареною військових дій, через що зазнала значних руйнувань. Найбільші бої відбувалися у 1944 році, коли радянські війська оточили німців та українську дивізію “Галичина”, так званий “Бродівський котел”. Тоді загинуло кілька тисяч українців з обох сторін.
Бродівщина культурна
Серед відомих діячів Бродівського краю — один із членів “Руської трійці” Яків Головацький; видатний художник і публіцист Іван Труш; поет, літературознавець, учений та громадський діяч Василь Щурат; командувач Українськї Галицької Армії, генерал-cекретар Мирон Тарнавський та заступник голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради й ідеолог УПА Петро Федун.
Бродівщина є батьківщиною відомого польського письменника-романтика Юзефа Коженьовського (1797-1863) та австрійського письменника та випускника Бродівської гімназії Йозефа Рота (1894-1939). Родом із Бродівщини також мати Зиґмунда Фройда — Амалія Натансон.
Туристичний потенціал
На Бродівщині є замок XVII століття у с. Підгірці та монастир XV-XVIII століття у с. Підкамінь.
Крім цього, на території району розташовані пам’ятки природи:
На Бродівщині щороку в липні проводяться “Бучинські фестини” та етнофестиваль “Підкамінь”.
Використані матеріали зі сайтів: www.loda.gov.ua, www.karpaty.info, www.uk.wikipedia.org