Бродівський район

Бродівський район характеризується славним історичним минулим, на його теренах народилося багато визначних людей. У районі  знаходиться велика кількість пам’яток архітектури, що приваблюють туристів з усього світу.

Також, через Бродівський район проходить важлива гілка залізничної магістралі, автодорога:Київ-Чоп, тут перетинаються важливі енергопотоки — нафтопроводи “Дружба” та “Одеса-Броди”.

Район утворений 27 листопада 1939 року. Розташований на північному сході Львівської області. Межує з Волинською, Рівненською та Тернопільською областями. Більша частина району знаходиться на полого-хвилястій Бродівській рівнині, яка належить до Малого Полісся. Південний схід перетинає Верхньобузьке пасмо Подільської височини, яка є складовою частиною Головного Європейського вододілу. Найвища точка в Бродівському районі — гора Високий Камінь висотою 440 м. Велику площу району займають ліси — 33,6%. Також, на території Бродівщини  беруть  початок річки басейну Дніпра — Стир, Іква та басейну Дністра — Серет.

Територія Бродівського району складає 1,2 тис. км. кв., населення — 61,88 тис. осіб. До району належить місто Броди — адміністративний центр, селище міського типу Підкамінь та 23 сільські ради, в які входить 101 населений пункт.

З історії Бродівщини

Про Броди вперше згадується у 1084 році в “Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям”. За  легендою назва походить від бродів, які прокладали через заболочену місцевість.

У 1241 році Броди та його околиці були знищені монголо-татарськими ордами хана Батия. З XV століття місцевість разом із селом Броди стає власністю польських магнатів: спочатку Каменецьких, потім Жолкевських, Конєцпольських,  Собеських, Молодецьких.

У 1584  році місто Броди отримало магдебурзьке право. Того ж року Станіслав Жолкевський перейменував його на Любич, від назви родинного герба. Але вже в 1629 році місто знову почало називатися Бродами.

Після поділу Польщі в 1772 році Бродівщина увійшла до складу Австрії. Тоді місто Броди опинилися на кордоні з Російською імперією й одержало статус “вільного торгового міста”. Упродовж 1779-1880 років це був один із найбільших населених пунктів Галичини, після Львова. Товарообіг Бродів у деяких роках перевищував товарообіг Галичини разом зі Львовом. Місто називали “складом товарів Заходу та Сходу”, “Трієстом на суходолі”.

Через великий відсоток єврейського населення, а це близько 70% за Бродами закріпилася ще одна назва — “Галицький Єрусалим”.

Під час світових воєн Бродівщина була ареною військових дій, через що зазнала значних руйнувань. Найбільші бої відбувалися у 1944 році, коли радянські війська оточили німців та українську дивізію “Галичина”, так званий “Бродівський котел”. Тоді загинуло кілька тисяч українців з обох сторін.

Бродівщина культурна

Серед відомих діячів Бродівського краю — один із членів “Руської трійці” Яків Головацький; видатний художник і публіцист Іван Труш; поет, літературознавець, учений та громадський діяч Василь Щурат; командувач Українськї Галицької Армії, генерал-cекретар Мирон Тарнавський та заступник голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради й ідеолог УПА Петро Федун.

Бродівщина є батьківщиною відомого польського письменника-романтика Юзефа Коженьовського (1797-1863) та австрійського письменника та випускника Бродівської гімназії Йозефа Рота (1894-1939). Родом із Бродівщини також мати Зиґмунда Фройда — Амалія Натансон.

Туристичний потенціал

На Бродівщині є замок XVII століття у с. Підгірці та монастир XV-XVIII століття у с. Підкамінь.

Крім цього, на території району розташовані пам’ятки природи:

• сімнадцятиметровий камінь в с. Підкамінь — залишок морського рифу, що утворився близько 25 млн. років тому в результаті геологічних змін земної поверхні;
• скеля “Триніг”, розташовану на території заказника поблизу сіл Черниця та Переліски;
• три озера,  що знаходяться біля дороги Ясенів-Жарків.

На Бродівщині щороку в липні проводяться “Бучинські фестини” та етнофестиваль “Підкамінь”.

Використані матеріали зі сайтів: www.loda.gov.ua, www.karpaty.info, www.uk.wikipedia.org

Повернутись у "Наш регіон"