До Євро-2012 — лічені дні
>>
Кам'янка-Бузький район
Кам'янка-Бузький район утворився у 1940 році. Розташований у північній частині Львівської області на Буго-Стирській рівнині, що належить до Малого Полісся.
До складу району входить місто районного значення — Кам'янка-Бузька, три селища міського типу — Добротвір, Запитів, Новий Яричів та 22 сільські ради, всього — 78 населених пунктів. Площа Кам’янка-Бузького району — 86,7 тис. га. В районі проживає 59 тис. осіб.
Сільське господарство Кам’янка-Бузького району спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрового буряка і льону, а також на виробництві молока та м'яса. В районі розвинена харчова промисловість, деревообробна та легка.
На території Кам’янка-Бузького району розташована Добротвірська теплоелектростанція.
З історичних джерел
До 1944 року районний центр Кам’янка-Бузька мав назву Кам’янка-Струмилова. Остання назва вперше згадується у писемних джерелах у 1441 році. Першу частину своєї назви місто отримало від річки Кам’янки, на якій воно стоїть, а другу — від імені міського старости Юрія Струмила, який доклав немалих зусиль до розвитку та укріплення міста в XV столітті. У цьому ж столітті Кам’янка-Струмилова отримала магдебурзьке право.
За часів Середньовіччя Кам’янка була дерев’яною фортецею, оточеною земляними валами та ровами.
Кам’янка-Бузька культурна
У відомому творі Я. Гашека “Пригоди бравого солдата Швейка” прославилися населені пункти Кам’янка-Бузького району Жовтанці та Велике Колодно, але їх назви у творі були дещо змінені: Жовтанці називалися Золтанец, а Колодно — Климонтів.
Також, Кам’янка-Бузька пов’язана із зародженням українського театру. Дві інтермедії з трагедії Якуба Гаватовича (1598-1679) “Продав кота у мішку” та “Найкращий сон” були вперше представлені на міській площі 29 серпня 1619 року. Ці тексти інтермедій дійшли і до нинішнього часу, та вважаються найдавнішими українськими драматичними творами.
В 1913 році саме в Кам’янці актори професійного українського театру товариства “Руська Бесіда” вперше поставили драму І. Франка “Украдене щастя” за нецензурованим текстом. Серед визначних акторів тоді був і Лесь Курбас.
Використані матеріали зі сайтів: www.loda.gov.ua, www.karpaty.info, www.uk.wikipedia.org, www.kambuz.org.ua
