Радехівський район

Радехівський район є відомим народними промислами, які збереглися до нинішніх днів, історією.

Район знаходиться у північній частині Львівської області, рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Родославкою та Судилівкою.

Радехівський район межує з Кам'янка-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області. Територія Радехівського району — 1144 кв. км., населення — 50,4 тис. осіб. До складу району входить одна міська рада, одна селищна, 31 сільська ради. Всього в районі нараховується 71 населений пункт.

Територію Радехівського району пересікають шосейні шляхи Львів-Луцьк, Броди-Червоноград, Радехів-Берестечко, Вузлове-Буськ, Сокаль-Стоянів; залізнична колія Львів-Ковель.

В економічному розвитку району переважає сільське господарство. На території району є 36 сільськогосподарських підприємств та 59 фермерських господарств, а також діє 15 промислових підприємств.

З історії Радехова

Про Радехів уперше згадується в документах у 1493 році. За народними переказами назва походить від вислову “радо ховатися”, адже місцеві жителі часто переховувалися від ворожих набігів. За іншою версією — від старовинного язичницького імені Радех, який вважався його засновником.

У середньовіччі через Радехів пролягали важливі торговельні шляхи: Волинський, який з’єднував Львів з Луцьком, та Сокальський, що проходив з Кременця до Сокаля.

У ХVІІІ столітті Радехів став центром великої латифундії графа Мієра.

В ХІХ столітті за нового власника — графа Бадені — містечко почало розвиватися як торговий та ремісничий центр, було створено приватну освітньо-виховну гімназію. Граф розбудував палац у Радехові, розширив парк, спорудив оранжерею.

У 1880 році було прокладено бруковану дорогу до Львова. А в 1909 році акціонерним “Товариством побудови локальних залізниць”, яким керувала родина Бадені, було прокладено залізницю зі Львова.

В селах Радехівського району й донині розвиваються народні промисли: в Батиєві, Руденці, Кустині — килимарство; в Бабичах, Вузловому — різьба по дереву; в Завидчому — гончарство; у Розжалові — писанкарство.

Славні імена Радехівщини

З Радехівщиною пов’язана постать М.Шашкевича — українського поета, демократа і просвітителя; О.Мишуги — оперного співака світової слави; М.Тарнавського — Головнокомандуючого Української Галицької Армії; С.Мудрика — одного із організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратника С. Бандери, члена центрального проводу ОУН в діаспорі; С.Смаль-Стоцького — професора Чернівецького університету, голови бойової управи Січових стрільців, посла ЗУНР у Празі; О.Турянського — письменника; Т.Микитина — сучасного українського письменника. Також, місто Радехів є малою батьківщиною народного артиста України Ігоря Білозіра.

Пам’ятки природи

На Радехівщині знаходиться заповідне урочище “Грицеволя” Лопатинського лісництва; загальнозоологічний заказник “Пукачів” Радехівського лісництва ; заповідне урочище “Топорів” Нивицького лісництва та лісовий заказник загальнодержавного значення “Лопатинський” Лопатинського лісництва.

Використані матеріали зі сайтів: www.loda.gov.ua, www.karpaty.info, www.uk.wikipedia.org

Повернутись у "Наш регіон"